Папюс

Справжнє ім’я Папюса (Papus) – Жерар-Анаклет-Вінсент Анкосс (Gerard Anaclet Vincent Encausse). Він народився 13 липня 1865 року в іспанському місті Ла Корука. Коли синові було чотири роки, сім’я переїхала в Париж, де Жерар і здобув освіту. У молодості він багато часу вивчав в Паризькій національній бібліотеці Каббалу, Таро, роботи з магії і алхімії. Псевдонім “Папюс”, запозичений їм з “Нуктемерона Аполлонія Тіанського” Еліфас Леві, означав “лікар”. Що й не дивно, оскільки Анкосс вивчав в медицину в Паризькому університеті, і в 1894 році отримав ступінь доктора медицини за дисертацію по анатомії.

Проте прославився Жерар Анкосс як автор понад 400 статей і 25 книг по магії, Каббалі й Таро, опублікованими під ім’ям Папюс. Він вважався видною фігурою в різних окультних організаціях і паризьких спіритуалістичних і літературних колах кінця XIX та початку XX століть. Ще в 1887 році Папюс вступив у Французьке теософічне суспільство, яке незабаром покинув – його не влаштовувало те, що воно зосередило всю свою увагу на східному окультизмі.

У 1891 році Папюс створив заснований на двох згаслих масонських обрядах орден, який став відомим як Орден мартіністів. У 1893 році Папюс був одним з перших посвячений у єпископи гностичної церкви Франції її засновником Юліусом Дуанелем, а в березні того ж самого року він вступив в Храм Ахатор Ордена Золотої зорі в Парижі. Папюс тричі (у 1901, 1905 і 1906 роках) відвідував Росію з лекціями по магії і окультизму. Відомо також, що він консультував останню царську пару в якості лікаря і окультного радника. У 1907 році Анкосс був у числі засновників Католицької гностичної церкви, рік по тому перейменованої у Вселенську гностичну церква. 24 червня 1908 Папюс організував в Парижі конгрес масонів і спірітуалістів, що отримав назву “Міжнародної масонської конференції”. У 1913 році, після смерті відомого масона Джона Яркера, Папюс був обраний його наступником на посаді Великого іерофанта (міжнародного глави) Древніх і Загальнодоступних обрядів Мемфіса і Міцраіма.

З початком Першої світової війни, Анкосс вступив у французький армійський медичний корпус. Віддаючи всі сили лікуванню поранених, він серйозно захворів і був змушений повернутися в Париж. Через кілька місяців, 25 жовтня 1916 року, у віці 51 року, він помер від туберкульозу.

З усіх окультних авторів кінця XIX-початку XX століть Папюс – самий «видаваний». Російською мовою виходили такі його книги, як «Практична магія», «Магія і Гіпнотизм», «Початкові відомості по окультизму», «Наука про числах», «Каббала, або Наука про Бога, Всесвіту і Людину», «Генезис і розвиток масонських символів ».

 

 

Папюс – Генезис и развитие масонских символов

Папюс - Генезис и развитие масонских символовПапюс «Генезис и развитие масонских символов» – перепечатанное издание 1911г. Масонские ритуалы, масонские степени, масонские символы и масонские ложи. Автор описывает порядок и процедуру посвящения и инициации. В книги приводятся таблицы 33 степеней, историческая таблица масонских лож, легенда о Хираме, тамплиерские степени и ритуалы.

«Генезис и развитие масонских символов» Папюс в формате DJVU.

Скачать «Генезис и развитие масонских символов» Папюс:

depositfiles.com

ifolder.ru

Папюс – “Практическая магия” 1912 года

Папюс - Практическая магия 1912 годаПапюс «Практическая магия» 1912 года. Три части раритетного произведения великого Жерара Анкосса, мага, врача и оккультиста.

В книге подробно описываются практические действия мага: ритуалы, заговоры, начертание печатей, избавление от болезней, приготовление снадобий. Автор приводит необходимые сведения по магической астрологии, магии в физиологии, каббалистические основы и деревенскую магию.

Это отличное пособие, в котором описывается белая и черная магия, высшие знания и тайные ритуалы.

Скачать Папюс «Практическая магия» 1912 года в формате DJVU.

depositfiles.com

ifolder.ru

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>